26.03.2021 року
Самооцінювання є одним із перших кроків до ефективної
розбудови ВСЗЯО в закладах дошкільної освіти.
Який би підхід до визначення компонентів внутрішньої
системи не обрав ЗДО, йому знадобляться критерії, індикатори для оцінювання
власних освітніх та управлінських процесів.
На допомогу ЗДО до кожного з перелічених напрямів Службою
вже розроблено вимоги/правила організації освітніх та управлінських процесів,
критерії, індикатори для самооцінювання (для кожного з них у додатку до
Методичних рекомендацій запропоновано певні методи збирання інформації).
Варто зауважити, що запропоновані критерії, індикатори
самооцінювання освітніх та управлінських процесів упродовж листопада 2020 року
були успішно апробовані на базі 25 ЗДО із різних регіонів України.
За словами Валентини Бобир, начальника відділу початкової
освіти управління роботи із закладами загальної середньої та дошкільної освіти
департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, у
перспективі заплановано друк посібника для
керівництва ….. у якому буде детально та доступно розкрито зміст кожної
вимоги/правила організації освітніх та управлінських процесів, критеріїв та
індикаторів, що пропонуються для самооцінювання. Додатками до посібника стануть
зразки анкет, форм спостережень – інструментарій для самооцінювання.
Процедура самооцінювання має низку особливостей і варта окремої розмови.
Для ЗДО важливо
регулярно здійснювати внутрішній контроль і оцінювання як виконання плану на
рік, так і дієвість внутрішньої системи.
Ретельно продумані показники полегшують моніторинг та
оцінювання діяльності ЗДО.
З метою аналізу стану сформованості й функціонування
внутрішньої системи рекомендується проводити у ЗДО самооцінювання освітніх і
управлінських рішень.
Самооцінювання освітніх і управлінських процесів доцільно
проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх
функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему.
Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх та
управлінських процесів є керівник ЗДО. Можливо створити відповідну робочу
групу, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи за
певним напрямом.
Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання,
можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських
процесів ЗДО, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у
сфері освіти, громадськими організаціями тощо.
Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження
стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності
управлінських процесів.
Механізм підготовки та проведення моніторингу
визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим
наказом МОН України від 16.01.2020 № 54.
Результати самооцінювання мають бути опрацьованими,
діяльність оцінена та оприлюднена.
Самооцінювання може здійснюватися відповідно до таких
моделей:
- щорічне комплексне оцінювання з урахуванням завдань,
визначених планом роботи на рік та літній період. Щорічне самооцінювання
діяльності ЗДО можна здійснювати за блоковою системою аналізування,
використовуючи розділи плану роботи ЗДО;
- щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої
діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним
звітуванням керівника ЗДО;
- комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо
розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (як правило один
раз на 3-5 років);
- інша модель, визначена ЗДО.
Для оцінювання вимог/правил існують орієнтовні критерії,
індикатори та методи збору інформації. Давайте розглянемо їх.
Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто
використовувати такі методи збору інформації:
- опитування учасників освітнього процесу ( анкетування,
індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
- спостереження (за освітнім середовищем, організацією
життєдіяльності, проведенням навчальних занять);
- вивчення документації ЗДО.
Вибір методу має забезпечити отримання інформації для
всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських
процесів ЗДО.
Окремі методи збору інформації, наприклад опитування,
можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.
Кожен із методів збору інформації має особливості щодо
застосування та оброблених результатів.
Для організації самооцінювання рекомендується
передбачити:
- збір та аналіз інформації, отриманої під час
спостереження, опитування та вивчення документації;
- узагальнення результатів самооцінювання освітніх і
управлінських процесів закладу дошкільної освіти;
- обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання
освітніх і управлінських процесів ЗДО.
Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення
учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході
анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та
педагогічних працівників, батьків.
Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення
анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють
автоматизоване оброблення відповідей.
Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого
типу або комбінованими.
Використання анкет закритого типу полегшує обробку даних
і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.
Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських
процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики,
рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та
використовувати анкети закритого типу.
Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі
ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхній
ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.
Напівзакриті або комбіновані анкети дозволяють оптимально
поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному
опитувальнику.
Індивідуальне
інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи
до проблеми та\або явища в ЗДО. Індивідуальне інтерв’ю може бути
структурованим, напівструктурованим та
неструктурованим.
Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить
низку питань, які передбачають чіткі відповіді ( наприклад, «Які ви
застосовуєте форми та методи під час організації освітнього процесу?). Такий
підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у
великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках
опитування або спеціально підготовлених формах.
Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтованого плану
розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей
респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи,
зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.
Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які
потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам
допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю
застосовують, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з
окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію
відповідей для детального аналізу одержаної інформації.
Групове
інтерв’ю ( фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на
визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між
собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати
можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися
організатором фокус-групи ( зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або
третьою особою.
Загалом,
обов’язково повідомляють респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який
вона буде здійснюватися ( незалежно від виду і типу інтерв’ю).
Спостереження в
освітньому процесі може здійснюватися за станом освітнього середовища,
проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної
діяльності дітей.
Спостереження за
станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи
відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази,
забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог,
норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану
заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу ( цькуванню) в ЗДО,
проаналізувати культуру взаємовідносин тощо.
Окрім керівника
ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення
самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища
доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.
Спостереження за
проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної
діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів
ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм
підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:
- формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;
- спрямованість форм освітнього процесу на формування у
дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття
краси;
- роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування,
ігрова, художньо-естетична та ін.);
- використання інформаційно-комунікаційних (цифрових)
технологій, обладнання, засобів навчання;
- комунікацію педагогічного працівника з дітьми;
- організацію роботи з дітьми з ООП ( у разі їх наявності).
Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню
діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських
рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО ( вивчення планів
роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу,
чіткості поставлених завдань, різноманітності видів діяльності тощо. За
допомогою вивчення протоколів засідання педагогічної ради ЗДО можна одержати інформацію про напрям
професійного розвитку педагогів, системності роботи з питань адаптації дітей та
інших окремих питань.
Рівнями
оцінювання освітніх і управлінських процесів, можуть бути:
- перший (високий);
- другий (достатній);
- третій ( вимагає покращення);
- четвертий (низький) рівні.
Результати самооцінювання мають бути опрацьованими,
діяльність оцінена та оприлюднена. Які цілі ставить обговорення та оприлюднення
само оцінювання результатів діяльності ЗДО. Насамперед це:
-
прийняття відповідних управлінських рішень
для вдосконалення внутрішньої системи;
-
визначення пріоритетних напрямів
удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;
-
аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і
корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі
потреби);
- аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО
педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів
опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).
Положення про ВСЗЯО відображає основні процеси та
процедури внутрішнього управління закладом дошкільної освіти, спрямовані на
підвищення якості освіти, та роз’яснення про добір розділів, компонентів,
змістовного наповнення та особливостей оформлення локально-правового документа
закладу.
Його проект обговорює та схвалює педагогічна рада, а
керівник затверджує Положення наказом.
Варто обов’язково обговорити результати самооцінювання
освітніх і управлінських процесів на засіданні педагогічної ради, куди
запросити представників батьківської громади, засновника, за потреби фахівців
із питань дошкільної освіти, та спільно визначити точки зростання закладу:
виокремити слабкі сторони освітньої діяльності, проблемні питання, що
потребують першочергового розв’язання. Саме ці виявлені слабкі сторони і
матимуть вагомий вплив на визначення рівня якості освітніх та управлінських процесів
загалом.
Політика інформаційної відкритості та прозорості
підвищить рівень довіри до керівництва ЗДО усіх зацікавлених сторін, допоможе
згуртувати колектив закладу, батьків, представників засновника і об’єднати
зусилля, ресурси для розв’язання проблемних ситуацій та підвищення якості
освітньої діяльності.
Адже заклад дошкільної освіти не в змозі самостійно
розв’язати всі питання, що стосуються
забезпечення необхідних матеріально-технічних і навчально-методичних ресурсів,
доступності та інклюзивності освітнього
середовища. Тим паче, що законодавство відповідальність за розвиток
матеріальної бази закладу освіти покладає на засновника.
Необхідні умови та заходи, спрямовані на посилення
слабких сторін освітньої діяльності ЗДО, слід ураховувати під час планування роботи на наступний
навчальний рік, літній оздоровчий період. Наприклад, внести їх до річного плану
або навіть до стратегії розвитку закладу.
Тематика педагогічних рад у
2020-2021 навчальному році
( настановча)
Тема. Дошкільна
освіта: реальні кроки в наявних
умовах для
особистісного становлення і творчої самореалізації кожної
дитини.
Листопад 2020 рік
(тематична)
Тема. Реалізація завдань освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному
просторі» засобами інноваційної діяльності.
Лютий 2021 рік
( тематична)
Тема. Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової
освіти: інноваційні аспекти побудови освітнього процесу в ЗДО та початковій
школі.
Травень 2021 рік
(підсумково-аналітична)
Тема. Аналіз
результативності роботи закладу дошкільної освіти за рік та обговорення шляхів
її поліпшення.
Колективний перегляд
занять, майстер – класів
у 2020-2021 навчальному році
|
№ з/п |
ПІБ педагога |
Зміст та форма проведення |
Термін |
Примітка |
|
1. |
Поліщук О.В. |
Інтегроване заняття з
дітьми старшого дошкільного віку |
січень |
|
|
2. |
Савчук Н.М. |
Інтегроване заняття з дітьми
старшого дошкільного віку з використанням технології «Палички Кюїзенера» |
листопад |
|
|
3. |
Оласюк Є.П. |
Майстер-клас «Практичне
використання блоків З.Дьєнеша в освітній діяльності з дітьми» |
грудень |
|
|
4. |
Корець Н.П. |
Інтегроване заняття з пріоритетом логіко-математичного
розвитку з дітьми молодшого дошкільного віку |
листопад |
|
|
5. |
Оласюк Н.Х. |
Інтегроване заняття з дітьми раннього віку |
лютий |
|
|
6. |
Коширець М.Б. |
Інтегроване заняття з дітьми раннього віку |
січень |
|
|
7. |
Поліщук О.А. |
Інтегроване заняття з екологічного виховання. |
лютий |
|
|
8. |
Горщар В.П. |
Інтегроване заняття з музичного виховання з дітьми
старшого дошкільного віку |
березень |
|
|
9. |
Корець Н.П. |
Майстер-клас «Намалюю писанку, намалюю». |
квітень |
|
|
10. |
Ярмолюк Н.О. |
Заняття з розвитку мовлення з елементами БЖД |
березень |
|
|
11. |
Оласюк Л.М. |
Проведення цільової прогулянки |
квітень |
|
|
12. |
Остимчук Т.Ф. |
Спортивне свято з участю батьків |
травень |
|
КАРТКА
оцінки професійної
діяльності вихователя
ПІБ вихователя ______________________
Дата заповнення
______________________
|
Критерії та показники |
Кількість балів |
||
|
Самооцінка |
Вихователь-методист |
Середня |
|
|
Планування освітньої діяльності |
|||
|
Відповідність програмового змісту віковим особливостям
дітей |
|
|
|
|
Конкретність і реальність освітніх завдань за освітнім напрямом |
|
|
|
|
Різноманітність і доцільність форм освітньої діяльності |
|
|
|
|
Використання інноваційних технологій |
|
|
|
|
Створення розвивального середовища |
|||
|
Планування розвивального середовища відповідно до
вікових особливостей дітей |
|
|
|
|
Організація конструктивної взаємодії дітей у різних
видах діяльності |
|
|
|
|
Створення умов для вільного вибору дітьми діяльності,
учасників спільної діяльності, матеріалів |
|
|
|
|
Організація діяльності дітей |
|||
|
Уміння: |
|||
|
-
використовувати
прийоми створення позитивного емоційного настрою, зацікавлення дітей |
|
|
|
|
-
здійснювати
диференційований підбір методів і прийомів під час організованих форм роботи |
|
|
|
|
-
враховувати
психологічні й вікові особливості дітей |
|
|
|
|
-
організовувати
самостійну діяльність дітей |
|
|
|
|
-
створювати
проблемні ситуації, які потребують застосування дітьми набутих знань, умінь і
навичок |
|
|
|
|
-
надавати якісну
характеристику діяльності дітей |
|
|
|
|
Взаємодія з батьками вихованців |
|||
|
Консультування батьків |
|
|
|
|
Організація батьківських зборів |
|
|
|
|
Просвіта батьків |
|
|
|
|
Самоосвіта |
|||
|
Вивчення й упровадження перспективного педагогічного
досвіду |
|
|
|
|
Дослідницька діяльність, поширення власного досвіду |
|
|
|
|
Участь у методичній роботі |
|
|
|
|
Підсумок |
|
||
0
- показник відсутній;
1
- критичний рівень; потрібна постійна допомога;
2
- низький рівень; є значні недоліки, потрібна
допомога;
3
- середній рівень; є недоліки, інколи потребує
допомоги;
4
–
достатній рівень; є незначні недоліки;
5
–
високий рівень; може поділитися досвідом.
Підбийте підсумки та визначте рівень професійної
діяльності вихователя:
-
85-95
балів – високий;
-
76-84
балів – достатній;
-
57-75
балів – середній;
-
38-56
балів – низький;
-
менше
38 балів – неприпустимий
Немає коментарів:
Дописати коментар