Методичні рекомендації

  

 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РАНКОВОЇ ЗУСТРІЧІ З ДІТЬМИ В ЗДО

(сучасні методики організації вихованців)

Ранок дитини-це своєрідний початок, від якого залежить лейтмотив і емоційне забарвлення, загальна картина дня.

Чи часто ми, дорослі, замислюємося, чим наповнений ранок дітей – якими словами, відчуттями, емоціями? Як відлунюються впродовж дня в їхньому настрої зауваження, критика, злість і роздратування дорослих? І навпаки, скільки радості та енергії для майбутніх цікавих справ дарують їм підтримка, піклування і любов.

Гарний початок - половина справи. Невипадково ранковим зустрічам дітей в закладі дошкільної освіти педагоги приділяють особливу увагу.

Організація ранкової зустрічі з дітьми - важливий аспект фахової майстерності вихователя. Адже саме від нього багато в чому залежить якість проживання дитиною цього відрізку часу в закладі дошкільної освіти. Тож вихователі мають бути тактовними, мудрими, компетентними щодо чуттєвої та емпатійної культури, аби забезпечити емоційне благополуччя дитини вже зранку.

Творчий підхід до проведення ранкової зустрічі дошкільників дасть змогу не лише створити хороший настрій, а й поспілкуватися на хороші теми, розв’язати низку освітніх завдань.

Що таке ранкова зустріч?

Ранкова зустріч – це запланований збір, який має свою структуру, обумовлену чітко визначеною метою та темою. Її організація та проведення, насамперед, спрямовані на те, щоб позитивно налаштувати малюків на цілий день, підготувати їх до різних видів діяльності.

Під час ранкових зустрічей  розв’язуються завдання:

-      виховання в дітей толерантного ставлення одне до одного і взаємоповаги;

-      формування комунікативних навичок;

-      збагачення соціально-емоційного досвіду;

-      розвиток уяви та вміння вільно висловлювати свою особисту думку.

Методика проведення ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч триває відносно недовго 7-10 хвилин для дітей молодшої групи та 15-20  хвилин для дітей середньої та старшої груп.

Діти приходять з дому в різний час і в різному настрої. Ранкові години – це час, який дитина може використати на власний розсуд. Тому кожен занятий для себе цікавою діяльністю. Тож дітей слід підготувати до зміни діяльності, налаштувати на ранкову зустріч.

Прийоми, що мають на меті переключити увагу дітей на початок ранкової зустрічі, можуть бути найрізноманітніші. Їх вибір залишається на вибір вихователя. Адже ранкова зустріч, як і будь-яка інша форма роботи з дітьми, є реальною нагодою для вихователя використати творчий підхід, виявити винахідливість та кмітливість.

Наприклад, використати дзвоник, сплеск у долоні, а іноді просто сказати дітям: «Прийшов час ранкової зустрічі. Займіть свої місця в колі друзів».

Психологи рекомендують проводити ранкову зустріч, утворивши коло. Це дає змогу дітям бачити всіх, спілкуватися «очі в очі», відчувати згуртованість і доброзичливе ставлення друзів.

Структура ранкової зустрічі ( етапи проведення)

І етап. Вітання (збираємося в дружньому колі). Щоб встановити  емоційний контакт, ранкову зустріч слід починати з вітання, яке зазвичай розпочинає вихователь,  звертаючись до дитини, що знаходиться зліва: «Доброго ранку, Ірино! Я радію що ти сьогодні з нами». Дитина відповідає і, повернувшись до сусіда вітає  його так само».

Вітання може бути різне: пісенька - вітання, вірш-діалог, вітання мовою птахів, тварин тощо. До вітання можна додати комплімент або приємне побажання.

Вітання створює спокійну та розважливу атмосферу для переходу до наступного етапу, як обмін інформацією.

Рекомендовані вправи:

-      Назви лагідно: «Привіт Іриночко!», «Доброго ранку, Петрику!», «Вітаю тебе, Оксаночко!», «Рада тебе бачити, Сергійку!»;

-      Комплімент: «У тебе сьогодні красива сукня», «Твоя зачіска має привабливий вигляд», «Ти сьогодні - усміхнений»;

-      Незакінчене речення: «Мене радує сьогодні…твоя щира усмішка», «Мені сподобався… будинок, який ти побудував», «Мені цікаво було… з тобою сьогодні гратися»;

-      Етюд душі: Дотиком руки одне до одного діти передають по колу «Радість» ( «Тепло», «Доброту», «Настрій» ( гарний, сонячний, су перовий, класний), «Усмішку» (дитячу, квіткову, сонячну, котикову, пташину, іграшкову).

-      Психогімнастика: «Наш Сашко», «Веселі друзі», «Сонечко».

ІІ етап. Обмін інформацією (запитуємо-відповідаємо).

На цьому етапі діти розповідають про найцікавіші епізоди зі свого життя, про домашні справи, про своїх знайомих, домашніх улюбленців тощо.

Вихователь пропонує певну тему для обговорення. Можна використати «мікрофон» для зацікавлення дітей.

Обмін інформацією проходить у формі полілогу, діалогу, скласти невеличку розповідь, виражати в мовленні свої почуття, презентувати свої роботи тощо.

На даному етапі у дітей розвиваються комунікативні навички, діти вчаться впевнено говорити, терпляче слухати товаришів, з повагою ставитись до думки іншого.

Під час обміну інформацією вихователь виступає в ролі провідника – людини,  яка допомагає, невимушено спрямовує, але не намагається жорстко контролювати, а також звертає увагу на правильність мовлення дітей.

Проводячи обмін інформацією вихователь використовує такі мовленнєві прийоми:

-      я знаю, ти зможеш ( скажеш, зробиш);

-      чудово мислиш;

-      яка чудова відповідь;

-      ти мій фантазер;

-       цікаво, артистично, славно;

-      я пишаюся тобою;

-      ти всіх нас порадував;

-      оригінальні міркування;

-      відмінно сказано; недарма я вірю в тебе;

-      ти - моя гордість;

-      чудовий, неповторний мій;

-      творча голівонька.

ІІІ етап – групова діяльність  ( взаємодіємо в грі).

Метою групової діяльності є об’єднання групи через спільну участь у міні-іграх, спостереженнях, виконанні певних завдань тощо.

Спільну діяльність доцільно проводити без елементів конкуренції та суперництва, враховуючи індивідуальний рівень розвитку вмінь та навичок кожного.

Найчастіше використовуються мовленнєві та дидактичні ігри. Організація групової діяльності має на меті створити в дітей відчуття єдності, радості від спільної гри чи роботи.

ІV етап. Щоденні новини ( визначаємо перспективи).

Завершальним елементом ранкової зустрічі є щоденні новини. Вони допомагають дітям активізувати індивідуальну роботу або діяльність у розвивальних предметно-ігрових осередках, тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові мовленнєвих та пізнавальних здібностей.

Орієнтовні форми взаємодії:

-  обговорюємо спільні справи на день. Фіксуємо події у вигляді малюнків;

-  розглядаємо дерево цілей ( для тематичних проектів), формулюємо завдання чи перспективи на день;

-  визначаємо чергових і обсяг роботи для них;

-  заповнюємо календар погоди;

-  про особливу подію - день народження когось із вихованців, свято, екскурсію тощо.

Попереду на дитину чекатиме довгий день у закладі дошкільної освіти, наповнений цікавою інформацією й пізнанням нового, відкриттями і дослідами, спостереженнями і різноманітними іграми. Але від того, як було налаштованими «оркестр» його душі вранці, звучатиме й мелодія відчуттів протягом дня.

         ПРИМІТКА: публікації ранкових зустрічей "Теплі ранки у дружньому колі" в ж. «Дошкільне виховання», 2020, № 8, №9, №10, №11, №12, 2021, №1, №2, №3) 

Завантажте матеріали: додатки до публікацій "Теплі ранки у дружньому колі" 

https://jmil.com.ua/dv/2020-10/p23

https://jmil.com.ua/dv/2020-11/p24

https://jmil.com.ua/dv/2020-12/p28

https://jmil.com.ua/dv/2021-1/p26

https://jmil.com.ua/dv/2021-2/p30

https://jmil.com.ua/dv/2021-3/p33

 

Прогулянка - час яскравих вражень, активності й пізнання

     Ознайомлювати дошкільників із природою слід не за картинами, а наживо -  розглядаючи рослини, тварини, комах тощо. Інакше прогулянки нагадують «вигулювання» дітей, які безцільно блукають, копирсаються в піску, бешкетують. Подивімося на територію закладу дошкільної освіти та найближчих парків, як на величезний кабінет, де є все необхідне для навчання, виховання та розвитку дітей. І перетворімося разом із дітьми на дослідників, пізнаючи природу довкола. Ознайомлювати дітей дошкільного віку з природою найліпше під час прогулянок. Провідними методами ознайомлення є спостереження, емоційно-імітаційні вправи та ігри. Костянтин Ушинський стверджував, що дитина стомлюється не від діяльності, а від її одноманітності.

Види діяльності на прогулянці

   Фізична активність: дитина має вдосталь побігати, походити, пострибати, за бажанням - проповзти по колоді, підлізати під гілкою, залізти на драбину тощо. Дитина повсякчас має відчувати «м'язову радість» - стан який виникає за незалежної роботи м'язів.

   Емоційно-естетична діяльність: можна милуватися красотою квітів, слухати спів пташок, насолоджуватися різними ароматами, збирати в траві плоди, листя, гілочки або кору дерев, красиві пір'їнки, фотографувати певні цікавинки разом із дорослим тощо.

   Пізнавальна діяльність: під час прогулянки передбачається спостереження за явищами природи, тваринами, рослинами, з'ясування елементарних закономірностей та причинно-наслідкових зв'язків у природі за допомогою досліджень та різних відчуттів (нюх, дотик, зір, слух, смак).

    Екологічно доцільна поведінка: дорослий власним прикладом демонструє, як потрібно дотримуватися правил поведінки, та спонукає до цього дітей: пояснює, чого не можна робити, - кидати сміття, рвати квіти, ламати дерева, кущі, полохати пташок і тварин, знищувати комах, хапати метеликів, топтати квіти тощо.   

     Слід постійно заохочувати екологічно доцільну поведінку дітей. Прогулянки мають бути безпечними!    Прогулянки до лісу, парку, скверу. Плануючи прогулянки в лісі, парку, слід продумувати не лише відпочинок, а й корисні завдання для дітей: запропонувати дітям знайти листя, шишки, жолуді, гілочки, корінці цікавої форми, роздивитися, на що вони схожі, запропонувати викласти з них різні візерунки. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці, а художньо-продуктивна діяльність з природним матеріалом сприяє розвитку творчості, збагаченню естетичних почуттів.    Прогулянка має бути насичена радісними враженнями від сприймання різноманітних яскравих об'єктів і явищ природи, світу тварин і рослин. Живе спілкування з природою гармонізує емоційний стан, а хвилинки милування квіткою чи метеликом, чудернацькою хмаринкою чи краплею роси сприяють формуванню естетичних почуттів.

   Основним завданням ознайомлення дітей з природою є накопичення естетичних та сенсорних вражень. Під час відпочинку послухайте разом з дітьми звуки лісу: стукіт дятла, шурхіт трави, листя, тріск гілок, пташиний свіст, свист вітру тощо.  

      Важливо формувати в дітей спостережливість - уміння помічати дрібниці, особливості, деталі. Спостереженням дітей потрібно надавати активний характер. Наприклад, спостерігаючи за дубом, запропонуйте кожній дитині взяти листок дуба та обвести його пальцями, аби вона відчула великі вирізи по краях листка, що розділяють його. Нехай кожна дитина знайде під дубом жолудь і розгляне його. Чи всі жолуді однакові? Поясніть, що жолудь - плід дуба. Ознайомте дітей із частинами дерева: стовбуром, гілками, пагонами, листям. Чи однакові стовбури в дуба і берези?

Особливості проведення спостережень

     Спостереження - це короткий педагогічний захід пізнавального характеру. Його проводять із невеликою групою по четверо-семеро дітей або зі всією групою у куточку природи чи надворі. Оптимальний час для інтенсивної розумової діяльності дошкільників від 5 до 10 хв, тож і спостереження має тривати у цих часових межах під час різних режимних моментів: до і після сніданку, на прогулянці, перед обідом і ввечері.  

 Структура проведення спостереження:

-         Об'єкт

-         Мета (навчальна, розвивальна, виховна)

-         Обладнання, розташування дітей

-         Підготовка вихователя

-         Підготовка дітей

                                      Хід спостереження

- сюрпризний момент: загадка, художнє слово;

- ознайомлювальне сприймання;

- обстеження за допомогою різних аналізаторів за запитаннями вихователя;

- пояснення та розповідь вихователя;

- розповіді дітей: активізація досвіду, інтерпретація знань;

- підбиття підсумків: що нового дізналися, що найбільше сподобалося?

 Цикл спостережень протягом року:

-  за квітучими рослинами, піском у пісочниці, камінням, наземними комахами, за працею дорослих та ін. (вересень);

 -  за акваріумними рибками, птахами, деревами та кущами, явищами природи (жовтень-листопад);

 -  за ялинками, сніжинками, вечірнім небом тощо (грудень);

 -  за зимуючими птахами та домашніми птахами (січень-лютий);

 -  за цибулею на підвіконні, гілками дерев у вазі (лютий-березень);

 -  за рослинами-первоцвітами, травичкою, струмочками (квітень-травень);

 -  за комахами, що літають, за сонцем та сонячним зайчиком, за працею дорослих (навесні та влітку);

Ігри дітей з водою

          Ігри з водою поліпшують дітям настрій, підвищують життєвий тонус, збагачують досвід враженнями, викликають позитивні емоції. Плескання у воді знімає психічну напругу, агресію. Навряд чи знайдеться дитина, якій не подобається грати з водою - бризкати, переливати воду з ємкості в ємкість, пускати кораблики, кидати іграшки у воду.

Гра «Тоне - не тоне». Запропонуйте дітям покласти на воду іграшки, які не тонуть, і ті, що тонуть. Що з ними сталося? Продемонструйте це явище за допомогою пластикової пляшки: порожня пляшка не тоне, а якщо набрати в неї воду - тоне. Допоможіть дітям самостійно зробити висновок.

Варіанти ігор та спостережень. Візьміть поролонові губки й однакові ємності за кількістю дітей, а також таз із водою. Нехай кожна дитина насичує губку водою з тазу, а потім вичавлює з неї воду в свою ємкість. Хто швидше наповнити водою свою ємкість? Виливаючи воду з пляшок, запропонуйте послухати, як вона дзюрчить. Поспостерігайте за тим, як змінюється температура води в ємкості у спекотну пору: вода спочатку холодна, а потім вона нагрівається. Цівкою води можна малювати хитромудрі візерунки на сухому піску. Для цього слід використати пластикову пляшку. Зробіть у кришці невеликий отвір. Закрутіть кришку на пляшку з водою - водомет готовий! Ігри з піском сприяють розвитку творчих здібностей дітей, уяви, довкільної уваги, тактильної чутливості. Можна організувати для дошкільників такі ігри з піском: маніпулятивні ігри на пісковій поверхні - діти заповнюють піском формочки, малюють на пісковій поверхні, будують пісчані замки тощо; ігри з проникненням у товщу піску - діти риють у піску тунелі, копають ямки, закопують і знаходять предмети; розігрування на піску різнопланових сюжетів - за допомогою іграшок та піщаних споруд діти програють на піску казки, ситуації з буденного життя тощо. Під час прогулянки пасивну діяльність слід чергувати з активною. Якщо діти втомилися, запропонуйте їм виконати бадьору імітаційну вправу, супроводжуючи її віршами, та перепочити.   

            Отже, прогулянка на природі для дітей - не просто відпочинок, можливість побігати й пострибати. Це щоденні відкриття, нові враження, яскраві емоції. Завдання дорослих - допомогти дітям розібратися в цьому різноманітті, пояснити всі незрозумілі речі, явища. Тобто задовільнити природну жагу до пізнання навколишнього світу.

Пам'ятка для вихователя

Правила організації прогулянок на природі

 

 Одягніть дітей у зручні одяг і взуття, які не стримують рухів, відповідають погоді.

Подбайте про дотримання питного режиму та режиму харчування.

Візьміть із собою атрибути - м'яч, кошики для збирання природного матеріалу. Їх не слід брати багато, адже у природі легко знайти матеріали для будь-якої гри. Бажано, щоб у кожної дитини був свій атрибут.

Завантажте на телефон кілька віршів, які можна використати під час прогулянки. Або візьміть збірки віршів чи роздруків.

 Чергуйте пасивну та активну діяльність, аби діти не стомлювалися від одноманітності.

Відповідайте на запитання дітей про об'єкт, явища природи, добре обміркувавши відповідь. Вона має бути короткою і зрозумілою. Не ігноруйте дитячі запитання. Не смійтеся з кумедних чи абсурдних запитань - діти можуть втратити інтерес, і їхня пізнавальна активність знизиться.

Спонукайте дітей уважно спостерігати, розмірковувати.

Дайте дітям можливість вільно діяти: бігати, стрибати, копирсатися у піску тощо.

Хваліть дітей за ініціативність, спостережливість, прагнення до пізнання.

Стежте за дітьми: будьте весь час поруч, щоб за потреби вчасно допомогти.

ПАМ’ЯТКА

Як провести спостереження у природі цікаво і корисно

 (рекомендації педагогам)

 

1.Організуйте спостереження за природними об’єктами регулярно під час організованих форм роботи та самостійної діяльності дітей.

2.Закріплюйте нові знання дітей, які вони отримали під час спостереження, в інших видах дитячої діяльності.

3.Дотримуйтеся єдиної структури спостереження як методу пізнавально-дослідницької діяльності дошкільників:

 мета – мотив – план – спостереження – підсумки.

4.Пропонуйте дітям для спостереження не лише добре відомі об’єкти, а й незвичайні. Спонукайте дітей знаходити об’єкти для спостереження самостійно.

5.Використовуйте під час спостереження проблемні запитання, елементи пошукової діяльності, ігрові та творчі вправи.

6.Пропонуйте дітям за можливості не лише спостерігати за об’єктами природи, а й досліджувати їх за допомогою елементарних дослідів.

7.Формулюйте завдання спостереження чітко та лаконічно. Старших дошкільників навчайте визначати завдання самостійно та пропонуйте їх одноліткам.

8.Застосовуйте різні види спостережень – короткочасні та тривалі, розпізнавальні та порівняльні, епізодичні та систематичні.

9.Організовуйте спостереження різними способами: фронтально, підгрупами, з окремими дітьми й парами.

10.Давайте дітям змогу здійснювати власні відкриття, відчувати позитивні емоції, проявляти себе незалежно від виду й способу організації спостереження.

Картотека спостережень

Портфоліо як засіб самовдосконалення

 педагога

 (методичні рекомендації)

 

Якщо раніше портфоліо здебільшого служило атрибутом фотомоделей, модельєрів, то сьогодні його все частіше використовують у педагогічній практиці.

       Правильно сформоване портфоліо допомагає педагогам змістовно представити свій педагогічний досвід, неординарно розповісти про нього, налаштуватися на професійне зростання.

Портфоліо педагога – це добірка методичних матеріалів, документів та інших свідчень, досягнень  у професійній діяльності.

 Головне призначення портфоліо – продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетентності.

Презентація портфоліо кожним педагогом є мотиваційною основою його особистісного вдосконалення і фахового зростання.

 Розділи портфоліо

 1. Кожен розділ портфоліо має містити складену педагогом аналітичну записку, у якій викладено досвід його роботи у цьому напрямі.

 2.  У розділі «Офіційні документи» розміщують інформацію про усі наявні у педагога документи, що підтверджують його індивідуальні досягнення, зокрема:

    урядові нагороди;

    грамоти;

    подяки;

    дипломи лауреата й учасника конкурсів;

    сертифікати.

 3. У розділі «Відомості про підвищення кваліфікації та професійну підготовку» розміщують інформацію:

-    про проходження педагогом курсів підвищення кваліфікації за останні 5 років;

-       тема курсів;

-       повне найменування організації, що проводила курси;

-       місце проведення;

-       номер і дата видачі посвідчення, сертифіката;

-   про професійну перепідготовку або одержання педагогом додаткової освіти;

-   про наявність у педагога почесних звань і ступенів зокрема копії документів, що підтверджують їх.

 4. У розділі «Робота педагога з узагальнення і поширення власного педагогічного досвіду» розміщують інформацію:

-     про наявність власних методичних розробок, публікацій із проблем розвитку, виховання та навчання дітей (тема, назва і номер періодичного видання);

-     про участь у майстер-класах, круглих столах, конференціях, стажуваннях (із зазначенням теми та стислим змістом);

-     про розроблення і реалізацію авторських програм та проектів;

-   про участь в інноваційній діяльності (із зазначенням форми участі, змісту й результативності роботи).

 5. У розділі «Участь у професійних конкурсах» розміщують інформацію про участь педагога у професійних конкурсах із зазначенням:

-     назви конкурсу;

-     строків проведення;

-     результату участі.

 6. У розділі «Використання сучасних педагогічних технологій в освітньому процесі» наводять:

-     назву технології, яку використовують;

-     обґрунтування застосування;

-     наявний або прогнозований результат.

 7. У розділі «Демонстрація позитивної динаміки досягнень дітей» вказують результати освітнього процесу за певний період:

- порівняльний аналіз результатів діагностики рівня сформованості компетентності дітей у різних освітніх напрямів;

-     аналіз результативності роботи з батьками.

 8. У розділі «Відгуки про  педагогічну діяльність педагога та її результати» розміщують:

-      характеристики адміністрації;

-  відгуки колег та батьків (законних представників) вихованців про роботу педагога;

-  методичні бюлетені за підсумками проведених педагогом відкритих заходів;

-     рецензії на статті педагога;

-     самоаналіз власної педагогічної діяльності.

Оформлення портфоліо

Портфоліо оформлюють у папці-накопичувачі з файлами.

Усі матеріали, включені у портфоліо, датують.

Зміст портфоліо має містити повний перелік матеріалів, згрупованих за розділами.

Основні вимоги до формування й оформлення портфоліо:

    структуризація матеріалів портфоліо;

    логічність викладу;

    лаконічність усіх письмових пояснень;

    актуальність та естетичність оформлення;

    цілісність, завершеність матеріалів;

    наявність даних систематичного і регулярного самомоніторингу;

    наочність представленої інформації.

Титульний аркуш має містити такі відомості:

    заголовок – Портфоліо (ПІБ педагога у родовому відмінку, посада);

    дата народження педагога;

    фотографія довільних розмірів;

    відомості про освіту (яку освітню установу закінчив і коли, отримані

    спеціальність і кваліфікація за дипломом);

    загальний трудовий і педагогічний стаж;

    стаж роботи на цій посаді у цьому навчальному закладі;

    кваліфікаційна категорія педагога із зазначенням терміну наступної

    атестації, періоду, за який представлені документи і матеріали;

    місто (село, седище);

    рік.

Кожен аркуш матеріалів портфоліо має бути з полями:

    ліве – не менше 20 мм;

    праве – 10 мм;

    верхнє – 20 мм;

    нижнє – 20 мм.

Шрифт тексту – Times New Roman, розмір шрифту – 14.

Міжрядковий інтервал – одинарний.

Номерацію сторінок проставляють у правому нижньому куті.

 Презентація портфоліо

 Мета презентації – показати результати роботи педагога за певний період часу.

Презентація портфоліо може проходити у різній формі, зокрема:

     виставка матеріалів портфоліо;

    слайд-шоу;

    доповідь.

 Презентацію або публічний захист портфоліо проводять:

     під час творчого звіту педагога на засіданні педагогічної ради;

    під час семінару, круглого столу та інших форм методичної роботи;

         перед атестацією на присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії.